Якої породи мій кіт? Простий спосіб дізнатися

Більшість домашніх котів — це загадкові “міксики”, але їхня зовнішність і поведінка можуть багато що розповісти. Виконавши кілька простих кроків, ви зможете наблизитися до відповіді на запитання «Якої породи мій кіт?» або хоча б зрозуміти, на який тип породи він найбільше схожий.

Перше запитання: породистий, мікс чи просто «домашній»?

Перш ніж підбирати конкретну породу, варто оцінити, чи взагалі ваш кіт може бути породистим.

• Згадайте, звідки у вас кіт: притулок і безпритульні тварини найчастіше є безпородними домашніми котами-міксами, а не чистопородними.
• Якщо у вас немає родоводу від надійного заводчика, вважайте кота «домашнім короткошерстим», «домашнім середньошерстим» або «домашнім довгошерстим».
• Пам’ятайте, що зовнішність зазвичай не може достовірно довести, що кіт є породистим, адже багато порід мають схожі забарвлення, візерунки та типи тілобудови.
• Сприймайте такі слова, як «табі», «токсідо» (чорно-білий «у смокінгу») чи «каліко» (черепахове з білим), лише як назви забарвлень, а не окремих порід.

Візуальні підказки: шерсть, колір і будова тіла

Упорядкований огляд зовнішності кота допоможе звузити коло можливих типів порід.

• Оцініть довжину й текстуру шерсті: коротка, середня, довга, кучерява чи майже безшерста — це дозволяє відносити чи не відносити кота до груп довгошерстих або голих порід.
• Зверніть увагу на візерунок забарвлення: смугасте (табі), пойнтове (як у сіамських), суцільне, двоколірне, черепахове чи каліко, адже деякі малюнки частіше трапляються в певних породах.
• Придивіться до кольору й форми очей: дуже насичені блакитні очі, «різноока» зовнішність або надто круглі чи мигдалеподібні очі можуть нагадувати риси конкретних порід.
• Оцініть тип тілобудови та розмір: чи кіт кремезний і приземкуватий, стрункий і гнучкий, чи великий і м’язистий — це ключові ознаки, які враховують у породних стандартах.
• Роздивіться голову, вуха та хвіст: складені вушка, китички на кінчиках вух, короткий хвіст чи його відсутність можуть вказувати на певні визнані породи.

Поведінка й характер як підказка

Сам по собі темперамент не доводить породу, але може доповнити фізичні спостереження.

• Простежте, наскільки ваш кіт «балакучий»: дуже гучні й «думки вголос» можуть бути схожі на так звані голосисті породи, а тихі й спокійні — на більш врівноважені типи.
• Зверніть увагу на рівень активності та стиль ігор: безперервна енергійність, помірна грайливість чи переважно спокійний відпочинок — порівняйте це з типовими описами порід.
• Подивіться, наскільки кіт товариський із людьми та іншими тваринами: «липкі» коти, що всюди ходять за господарем, або навпаки дуже незалежні — усе це може нагадувати схильності певних порід.
• Записуйте незвичні звички: приносить іграшки «як собака», любить воду чи полюбляє сидіти на плечах — іноді такі особливості збігаються з відомими поведінковими рисами окремих порід.

Онлайн-інструменти, ДНК-тести та допомога фахівців

Коли спостережень бракує, можна скористатися простими інструментами й порадою професіоналів.

• Порівнюйте свого кота насамперед з офіційними описами порід і фотографіями з великих фелінологічних реєстрів, а не лише з випадковими зображеннями з інтернету.
• Використовуйте онлайн-тести й візуальні підбірки як розважальний старт, але пам’ятайте, що вони можуть помилятися й не є доказом породи.
• Розгляньте можливість зробити коту ДНК-тест, якщо хочете глибше дізнатися про його генетичне походження; обирайте тести, які показують вплив порід разом із показниками здоров’я.
• Покажіть ветеринарному лікарю або фахівцю з котячої поведінки якісні фото та опишіть характер вашого кота, щоб отримати обґрунтовану думку щодо ймовірного типу породи.
• Долучайтеся до авторитетних котячих форумів чи клубів любителів певних порід і попросіть досвідчених власників поділитися враженнями, але пам’ятайте: навіть експерти часто можуть сказати лише, що це «домашній» кіт, схожий на певну породу.

Висновок

Переважна більшість котів — улюблені безпородні компаньйони, і це абсолютно нормально. Поєднавши візуальні ознаки, поведінку, історію походження та, за бажання, ДНК-тест, ви зазвичай можете визначити, що ваш улюбленець належить до домашнього типу й на які породи він найбільше схожий. Варто менше зосереджуватися на доведенні «чистоти» породи й більше — на розумінні унікальних рис саме вашого кота. Використайте ці знання, щоб краще підібрати догляд, розваги та домашні умови, які найбільше відповідають його справжньому характеру.